Page 17 - book

тер громадських організацій робить таку умову зайвою і дещо штучною.
Якщо автори статуту хотіли регламентувати доступність місцевої ініціативи,
щоб убезпечити місцеву раду від ініціатив «сторонніх» громадських органі-
зацій (тобто таких, що зареєстровані чи діють поза межами громади), то
їм варто було б замінити термін «легалізовані» на «такі, що постійно діють на
території громади».
Для тих територіальних громад, які чітко визначають вимогу щодо кіль-
кості підписів, як і у випадку електронних петицій й громадських слухань,
можна вивести «індекс доступності». Він так само показує відношення кіль-
кості голосів, які необхідно зібрати упродовж визначеного терміну на одну
тисячу виборців, щоб місцева ініціатива була внесена на розгляд місцевої
ради (Діаграма 3).

Діаграма 3. «Індекс доступності»
для збору підписів з внесенням місцевої ініиіативи

Жовтим кольором позначено громади, де створено найбільшу доступність місцевих ініціатив,
синім – громади з середнім рівнем доступності, червоним – громади з найменшою доступністю

Як бачимо, розмір територіальної громади суттєво впливає на «індекс до-
ступності» механізму місцевої ініціативи – у великих за територією громадах
він виявляється більш доступним, ніж у малих. Наприклад, кількість необ-
хідних підписів у Вижниці та Рукшині однакова, проте у Вижниці кількість
виборців у 2,7 разів більша. Відтак у Рукшині необхідно зібрати понад оди-
надцять підписів із кожної тисячі виборців, то у Вижниці лише понад чотири.

17